Хочу написати кілька слів про нашумівший інцидент з Твіттером, який вже останні кілька днів радує новинами всіх, хто читає TechCrunch i тих, хто TC масово передруковує.
Справа в тому, що у травні стався злив інформації одного з працівників Твіттеру (а саме – зламали пароль до її пошти і отримали доступ до всіх листів і Google документів). У вівторок на пошту TechCrunch прислали архів, в якому було понад 300 документів/листів з цього ящика, і TC опублікував анонс-тізер, у якому пообіцяв багато з цих документів викласти якомога швидше. На цей анонс посипався неймовірний шквал коментарів, TC отримав приблизно таку ж кількість листів, а користувачі твіттеру масово почали писати і рітвіти повідомлення з проханням/вимогою не публікувати цих документів. Тут цікаво абсолютно все – і дискусії в коментарях про етичність розповсюдження такої інформації (а треба ще раз нагадати, що до викрадення цих документів ТС ніякого стосунку немає), і хвиля обговорень, яку викликала ця подія, і подальші пости ТС, і реакція самого Твіттеру.
Цікаво було б подивитися, яким же ж чином вплине ця ситуація на рейтинг і довіру до Твіттера, але у мене склалося таке враження, що це лише на користь – TC дуже підігрів інтерес до того, яким же ж чином Твіттер збирається монетизувати проект, виклавши цікаві (хоча й дуже загальні і не остаточні) фінансові прогнози компанії на наступні кілька років. Це в неординарний спосіб нагадало користувачам, що проект все ж таки орієнтований на прибуток (і не маленький), і підготувало морально до того, що все ж таки з’являться в скорому майбутньому продукти, за рахунок яких буде відбуватися монетизація. А ще показало величезну лояльність користувачів, і не потрібно забувати, що саме на лояльності будуються справжні успішні бізнес-проекти.
Від себе хочу побажати Твіттеру удачі, подякувати за одну з моїх улюблених платформ для спілкування/пошуку інформації, і буду з нетерпінням чекати новин про його майбутнє.
Апдейт. Щойно побачила останній пост TechCrunch про Твіттер – оце вже серйозніше: багато документів/аутпутів зі стратегічних зустрічей менеджменту компанії, але, найголовніше – дуже приватної інформації про потенційні стосунки/плани з партнерами/конкурентами – google, microsoft та інші, яка навряд чи посприяє їхній хорошій подальшій співпраці. Питання журналістської етики постає набагато гостріше.


