Півроку тому ми з Кєшою довідалися, що зимою розпочинається всесвітній тур Depeche Mode, пов’язаний із промо нового альбому “Sounds of the Universe”. Спочатку розчарувалися, побачивши, що до Києва DM не заїде (хоча в турі були всі інші європейські столиці), але, не довго думаючи, зрозуміли, що це навіть на краще.

Прага, жовтень 2007

Наш дуже хороший друг Віктор Кіяшко (далі просто Кіяха;)), який вже понад півтора роки жив і працював у Празі,  купив нам квитки на концерт 25 червня.

З візами все вирішилося відносно легко (чому відносно – опишу, якщо буде натхнення і спортивна злість в одному з наступних постів), а десь у березні ми ще й випадково довідалися про мега-акцію у Wizz-Air і в кінці того ж дня у нас на руках були квитки до і з Катовіце (на двох туди і назад – близько 600 грн.), а в кінці наступного, знову ж таки із допомогою Кіяхи – квиток на поїзд з Кракова до Праги.

Важко передати, з яким нетерпінням я очікувала цієї поїздки. По-перше, я ніколи не була в Кракові, хоча дуже хотіла туди потрапити вже давно. По-друге, восени 2007 року я 3 місяці жила і працювала (викладала Business English в Czech University of Life Sciences) у Празі. Бачила неймовірно красиво золоту осінь, бачила холодну і навіть деколи засніжену Чехію. І просто неймовірно шкодувала, що не бачила літньої зеленої Праги.

Прага, жовтень 2007

Я вже мовчу про те, що це стажування (AIESEC стажування) було в принципі найкращою подією 2007 року, з ним пов’язано багато спогадів, друзів і подій, тому я страшенно хотіла повернутися до міста/країни, яке мені їх подарувало. Побувати у своїх улюблених місцях, випити свого улюбленого пива, поблукати по улюбленим вулицям – з друзями і коханим.

Це протягом року було великою мрією, і дуже приємно, коли розумієш, що скоро вона здійсниться, навіть знаєш, коли саме. І можеш свідомо робити кроки їй назустріч ) Далі буде.