2 tickets 2 dublin

2t2d

Архів категорії: ‘friends’

Там під львівським замком…

Опубліковано Оля Дегтярьова на Вересень 25, 2009

З’їздили на минулих вихідних до Львова, і там було так неймовірно, що просто не хотілося звідти повертатися.

Три речі, які найбільше вразили/запам’яталися:

  • Водії маршруток/автобусів у сорочках і краватках!

Це дійсно справляє дуже приємне враження, особливо це оцінила вчора у Києві, побачивши за кермом водія в обшарпаній майці, з наколками на плечах, цигаркою в руці і кількатижневою неголеністю.

Екскурсійний трамвай

Екскурсійний трамвай

  • Літні тераси.

Львівські кав’ярні, нарешті, отямилися (а може просто не мали вже куди садити всіх туристів/відвідувачів), і кожне друге кафе на Площі Ринок і по всіх вуличках навколо відрило літні тераси. Не просто кілька столиків поставили посеред вулиці, а справді гарні (часто заквітчані) тераси. З коциками, плетеними кріслами і вечірніми ліхтарями. Дуже затишно і по-європейськи ;)

  • Сувенірний магазин на Площі Ринок (відкритий замість Антикризової Кав’ярні).

Ми туди зайшли і на годину втратили зв’язок із зовнішнім світом – стільки там є різної краси: ляльки, чашки, сумки, сорочки, магніти, відкритки, фотографії, іграшки, браслети, прикраси, посуд.

У сувенірній крамниці на Площі Ринок.

У сувенірній крамниці на Площі Ринок.

Дуже багато виробів ручної роботи різних майстрів, постійна черга коло каси. Одним словом – чудово! Накупили собі і друзям відкриток гарних і купу інших дрібниць.

А ще було, звичайно, багато кав’ярень та генделиків, друзів, сім’ї, прогулянок та посиденьок. І надзвичайно красива погода – я давно не бачила такого гарного, теплого і бездощового вересня у Львові.

Решта фото зі Львова можна подивитися тут, або на Флікрі.

Надіслано до friends, thoughts, travels | Помічено: , , , , | Leave a Comment »

Ах, Одеса!

Опубліковано Оля Дегтярьова на Вересень 8, 2009

Минулого тижня нам таки вдалося відпочити кілька днів у Одесі – покупатися, згоріти, зловивши останні промені літнього сонця, побувати на дні міста, побити колінки (цим відзначилася я;)), послухати джаз, попити компоту в “Компоті”, ну і звичайно нагулятися, нарешті, цим чудовим містом. Щиро зізнаюся, що всі попередні рази, коли я бувала в Одесі, це було або проїздом на якісь конференції, або по роботі (коли я працювала в HRFORUM, тепер це Smart Conference). Через це якогось одного суттєвого позитивного ставлення до міста в мене не було – швидше разові асоціації.

Цього разу вдалося присвятити достатньо часу на прогулянки самотужки (і з картою) по центру, Приморському бульвару та інших місцях, щоб, нарешті, намалювати собі карту і враження від Одеси. І вони дуже позитивні. Справді гарне, тінисте, дуже харизматичне місто. Ну і море. Ні, не так – МОРЕ! Моря, океани – це моя неприхована любов. Страшенно колись хотіла б жити коло моря. Величезне дякую нашим хорошим друзям – Ігору і Танюші за те, що нас прихистили в себе і терпіли моє хуліганство (встигла відбити містичним шляхом ручку в сервізній чашці та нагло розбити сільничку). І, звичайно, їхній маленькій невтомній дзизі – Данилкові, за те, що не давав розслаблятися ;) А нижче – невелике відео Ігора про Одесу і частинку того, чого ми застали (якщо клікнете, то перейдете на сторінку з відео на exposureroom.com)
Click Here to View The Video Titled: Concert in CityPark

Ну а якщо вам сподобається і захочеться ще краще візуалізувати собі зараз Одесу і море – то тут, і тут ще кілька коротких і дуже позитивних одеських замальовок.

Надіслано до friends, thoughts, travels | Помічено: , , | 7 Comments »

Eurotrip. Частина 2 – Краків.

Опубліковано Оля Дегтярьова на Серпень 18, 2009

Ось тут частина перша – про те, чому ми вирішили їхати в Прагу і як.

У Краків ми приїхали пізно ввечері 21 червня – прилетіли до Katowice International Airport і звідти, наперед зарезервованою візз-ейрівською маршруткою, 1,5 години до Кракова. Прилетіли ми у дощ, і наступні дні в Кракові також, в основному, насолоджувалося його красою під парасолькою, за винятком кількох коротких прояснень у погоді.

Підготувалася я до Кракова добре – у мене був список місць, де обов’язково хотілося побувати, включно з кафе/ресторанами – багато з них абсолютно виправдали і перевершили сподівання (хоча було й декілька винятків ;))  Правда, були там без фотоапарату, тому всі фото в пості – не мої і пролінковані, відповідно, оригінальними джерелами.

Вавель

Краків (с) V. Kiyashko

Ну що тут сказати – Краків я дуже полюбила. Я вперто не могла в ньому відчути себе цілком “закордоном” – для мене він якась чудернацька суміш Праги та Львова – мені там було затишно і добре.  Дуже красива величезна Ринкова Площа, Вавель, багато маленьких гарних вуличок, зелена і красива паркова зона навколо центру, річка, Казиміж… Мені сподобалося всюди, де ми встигли перебродити. Хоча все, що хотіли, ми так і не побачили – перший день я проходила під дощем з мокрими ногами, і на наступний день ледь пересувалася – і то з Кєшиною підтримкою. Але через це ми змогли справді насолодитися – і парком, і кав’ярнями, і просто повільними прогулянками по центру (а більшість вуличок я знаю вже напам’ять;))

Наші “топ-3″ місця, де потрібно пообідати/поснідати/повечеряти/попити пиво:

1. Pizza and Pasta Mamma Mia – там настільки смачна піцца і все решта, що ми там були аж два рази (одного разу на вечері з Уляною, в якої жили на сусідній від ресторану вулиці), а другий раз по дорозі назад до Києва, вже після Праги. А ще там є веселе і непогане світле пиво Dog in the Fog.

2. Італійський ресторанчик Tivoli – дуже смачна паста, багети, по відгукам ще й десерти і салати, але у нас просто не вистачило місця в шлунках на всю цю смакоту. Взагалі склалося враження, що 70% всіх ресторанів – італійські.

Ринкова Площа

Краків (с) V. Kiyashko

3. Pjano jazz bar Stalowe Magnolie – там ми, після вечері з Уляною та кількома її друзями, провели решту вечору – нам пощастило, що в той вечір співала у супроводі фортеп’яно якась ну дуже талановита дівчинка, з надзвичайно гарним голосом і дуже гарно підібраним репертуаром. Ми просто мліли і насолоджувалися музикою і смачними (і достатньо дешевими) коктейлями.

А крім цього ще не можу не згадати про кебаб на куті Гродської та Домініканської вулиць, не пам’ятаю точно назву. Лотки з кебабами там на кожному кроці, тому ми пішли до того, який нам порадила Уля, і не пошкодували. Величезна гаряча булка, дуже багато свіжого (смаженого на вертикальному шампурі) курячого м’яса, і надзвичайно багато огірків/помідорів/капусти/соусів, які перекладаються по черзі слоями.  Дуже смачно, ну і дивитися після неї на їжу ми не могли ще добрих півдня ;)

І про китайську нову забігайлівку, яку не знайшла ще на жодній карті (на коробках було написано “Asia to go”) на одній з сусідніх до Ринкової Площі вуличок. Там є лише дві страви у двох великих казанах – рис з м’ясом та овочами і лапша з м’ясом та овочами, до яких можна брати вже гострі/негострі соуси (або з собою, або там, хоч там лише 2 чи 3 високі столики з барними стільцями). Ми там їли в ніч, коли прилетіли, по дорозі додому, наїлися вже половиною коробки кожен, і також було дуже смачно – і рис, і лапша. Все свіже, оскільки навіть вночі там постійно черга (із голодних нічних туристів, в основному).

Krakow

Краків (с) V. Kiyashko

І про невелике кафе Czekolada на вулиці Брацькій 4 (також бічна вулиця від площі, потрібно зайти в арку). Там затишна літня площадка у дворику з малесенькими столиками і плетеними кріслами, дуже смішний і милий офіціант, кави/гарячий шоколад з різними добавками на вибір, смачний яблучний пляцок і шоколадний торт.

Ви, мабуть, зрозуміли вже – в Кракові нам надзвичайно сподобалося, і ми туди однозначно повернемося. А в наступних постах вже буде про Чехію…

Update: всі використані фото – Віктора Кіяшка, а більше можна переглянути за цим посиланням.

Надіслано до food, friends, thoughts, travels | Помічено: , , , | 4 Comments »

Таки файне місто Тернопіль )

Опубліковано Оля Дегтярьова на Серпень 12, 2009

У п’ятницю їдемо з Кєшою до його рідного міста.  Я страшенно люблю Тернопіль, особливо весною та літом – він невеликий, затишний, неймовірно зелений, там є величезне озеро, парки і дуже душевні люди.

Так вийшло, що багато моїх дуже хороших друзів також з Тернополя – це ще один доказ того, що місто чудове. І, звичайно, ж, моя любов – ресторан-музей “Старий Млин“. Хоча там і зникли минулого року мої найулюбленіші “крумплики” (запечена картопля, фарширована м’ясом, сиром та овочами), та й ціни з дуже демократичних стали менш демократичними, але все одно тамтешнє меню залишається одним з найсмачніших, офіціантки у вишитих строях дуже милі, і атмосфера дуже приємна.

За останні чотири роки їздила до Тернополя, мабуть, стільки ж, скільки і до рідного Львова, але востаннє була аж у травні, тому з нетерпінням вже чекаю п’ятниці. Назад майже не було квитків, тому їду по студентській/айсекерській традиції в останньому плацкартному купе на верхній поличці. Сподіваюся, що у вересні вдасться також на кілька днів з’їздити додому до Львова, перепробувати нові кав’ярні та перезустрічатися із більшістю друзів, які ще досі у Львові.

Надіслано до friends, travels | Помічено: , , , | Leave a Comment »

EuroTrip. Частина 1.

Опубліковано Оля Дегтярьова на Липень 30, 2009

Півроку тому ми з Кєшою довідалися, що зимою розпочинається всесвітній тур Depeche Mode, пов’язаний із промо нового альбому “Sounds of the Universe”. Спочатку розчарувалися, побачивши, що до Києва DM не заїде (хоча в турі були всі інші європейські столиці), але, не довго думаючи, зрозуміли, що це навіть на краще.

Прага, жовтень 2007

Прага, жовтень 2007

Наш дуже хороший друг Віктор Кіяшко (далі просто Кіяха;)), який вже понад півтора роки жив і працював у Празі,  купив нам квитки на концерт 25 червня.

З візами все вирішилося відносно легко (чому відносно – опишу, якщо буде натхнення і спортивна злість в одному з наступних постів), а десь у березні ми ще й випадково довідалися про мега-акцію у Wizz-Air і в кінці того ж дня у нас на руках були квитки до і з Катовіце (на двох туди і назад – близько 600 грн.), а в кінці наступного, знову ж таки із допомогою Кіяхи – квиток на поїзд з Кракова до Праги.

Важко передати, з яким нетерпінням я очікувала цієї поїздки. По-перше, я ніколи не була в Кракові, хоча дуже хотіла туди потрапити вже давно. По-друге, восени 2007 року я 3 місяці жила і працювала (викладала Business English в Czech University of Life Sciences) у Празі. Бачила неймовірно красиво золоту осінь, бачила холодну і навіть деколи засніжену Чехію. І просто неймовірно шкодувала, що не бачила літньої зеленої Праги.

Прага, жовтень 2007

Прага, жовтень 2007

Я вже мовчу про те, що це стажування (AIESEC стажування) було в принципі найкращою подією 2007 року, з ним пов’язано багато спогадів, друзів і подій, тому я страшенно хотіла повернутися до міста/країни, яке мені їх подарувало. Побувати у своїх улюблених місцях, випити свого улюбленого пива, поблукати по улюбленим вулицям – з друзями і коханим.

Це протягом року було великою мрією, і дуже приємно, коли розумієш, що скоро вона здійсниться, навіть знаєш, коли саме. І можеш свідомо робити кроки їй назустріч ) Далі буде.

Надіслано до friends, thoughts, travels | Помічено: , , , , , , | 4 Comments »