2 tickets 2 dublin

2t2d

А які блоги уанету читаєте ви?

Опубліковано Оля Дегтярьова на Вересень 30, 2009

У мене в RSS стрічці є достатньо багато різноманітних блогів – і особистих блогів друзів, і тематичних (маркетинг, інтернет, стартапи, соціальні медіа). Тішуся, що кількість українських ресурсів серед них постійно росте.

Ось 5 із них, які я постійно читаю (і для інформації/новин, і для задоволення):

Ukrainian Watcher – проект Максима Саваневського (віднедавна там з’явилося ще кілька дописувачів) про, цитую “соціальні мережі, блоги, бізнес в інтернеті”. Ну і весело та критично про рухи української політики в інтернеті.

WebStream.com.ua – блог про український інтернет-бізнес. Автори – відомі багатьом в уанеті Максон Пуговський та Надія Баловсяк. Цікаво пишуть про цей ринок, новини, ну а мої найулюбленші статті у них – це дайджести подій: коротко, вчасно, зрозуміло, з посиланнями. Дуже допомагає постійно бути в курсі подій.

Українська Блогосфера – один з перших українських блогів, які колись опинилися в моїй стрічці – блог Ярослава Федорака (по сумісності редактора ще одного мого улюбленого блогу blog.management.com.ua). Зміст блогу виправдовує свою назву ;) Улюблена рубрика – 3 плюс 2 плюс 1. Постійно знаходжу там щось корисне.

Блог Артура Оруджалієва – російськомовний блог головного редактора ITC.UA. Цікаво, що не лише про інтернет, але й про подорожі, інтернет-маркетинг, різноманітні українські проекти та інше.

innovations.com.ua – проект Києво-Могилянської Бізнес Школи. Дуже інформативний ресурс – статті від українських управлінців, інтерв’ю, інтернет-конференції, переклади відомих блогів (наприклад, Іцхака Адізеса), огляди книг. Крім того, проект постійно організовує різні круглі столи, міні-конференції і зустрічі з цікавими людьми.

Буду, час від часу, доповнювати цей список іншими блогами/ресурсами, якими захочеться поділитися, за тегом “top 5“. І ви своїми діліться – в коментарях або блогах ;)

Надіслано до social media | Помічено: , , , , | 11 Comments »

Там під львівським замком…

Опубліковано Оля Дегтярьова на Вересень 25, 2009

З’їздили на минулих вихідних до Львова, і там було так неймовірно, що просто не хотілося звідти повертатися.

Три речі, які найбільше вразили/запам’яталися:

  • Водії маршруток/автобусів у сорочках і краватках!

Це дійсно справляє дуже приємне враження, особливо це оцінила вчора у Києві, побачивши за кермом водія в обшарпаній майці, з наколками на плечах, цигаркою в руці і кількатижневою неголеністю.

Екскурсійний трамвай

Екскурсійний трамвай

  • Літні тераси.

Львівські кав’ярні, нарешті, отямилися (а може просто не мали вже куди садити всіх туристів/відвідувачів), і кожне друге кафе на Площі Ринок і по всіх вуличках навколо відрило літні тераси. Не просто кілька столиків поставили посеред вулиці, а справді гарні (часто заквітчані) тераси. З коциками, плетеними кріслами і вечірніми ліхтарями. Дуже затишно і по-європейськи ;)

  • Сувенірний магазин на Площі Ринок (відкритий замість Антикризової Кав’ярні).

Ми туди зайшли і на годину втратили зв’язок із зовнішнім світом – стільки там є різної краси: ляльки, чашки, сумки, сорочки, магніти, відкритки, фотографії, іграшки, браслети, прикраси, посуд.

У сувенірній крамниці на Площі Ринок.

У сувенірній крамниці на Площі Ринок.

Дуже багато виробів ручної роботи різних майстрів, постійна черга коло каси. Одним словом – чудово! Накупили собі і друзям відкриток гарних і купу інших дрібниць.

А ще було, звичайно, багато кав’ярень та генделиків, друзів, сім’ї, прогулянок та посиденьок. І надзвичайно красива погода – я давно не бачила такого гарного, теплого і бездощового вересня у Львові.

Решта фото зі Львова можна подивитися тут, або на Флікрі.

Надіслано до friends, thoughts, travels | Помічено: , , , , | Leave a Comment »

Depeche Mode в Києві – 8.02.2009

Опубліковано Оля Дегтярьова на Вересень 10, 2009

Вчора в офіційному твіттері Depeche Mode з’явився прекрасний запис: New #DepecheMode show announced: Kiev, February 2010 (on sale now!) - http://www.depechemode.com/tour.html

Sounds of The Universe

Sounds of The Universe

Вказаний на офіційному сайті у відділі “Ticket Information” parter.ua нам нічого про квитки відповісти не зміг, і сказав, що інформація буде за кілька днів. А через кілька годин на Open Music з’явилася про це стаття, в якій було наступне “Цены на билеты: от 490 до 1490 грн, по сообщениям сайта организаторов.” Що сьогодні і підтвердилося на сайті промоутерської компанії “Аншлаг”.

Отож, квитки в першу фан-зону на концерт Depeche Mode – 990 грн., що рівно в два рази дорожче, ніж ми заплатили за першу фан-зону на аналогічному концерті DM в Празі у червні.  Дуже сподіваюся, що справжніх фанатів такими цінами зараз організатори не відлякають, що Дейва не підведе здоров’я, і концерт успішно відбудеться. Ми там будемо, а ви?

Надіслано до music | Помічено: , | 2 Comments »

Адізес online + спогади про його конференцію

Опубліковано Оля Дегтярьова на Вересень 9, 2009

Побачила вчора останній твіт Іцхака Адізеса “The bigger are your assets, the bigger are your vulnerabilities.”, а через кілька годин після того з’явилася новина про те, що його блог тепер транслюватиметься українською на Innovations.com.ua (чудовому і цікавому ресурсі, до речі).

Іцхак Адізес

Іцхак Адізес

Після такої навали новин про Адізеса, я просто не могла не знайти свій минулорічний пост про конференцію «Організація на піку: як цього досягнути та втримати», на яку мені пощастило, завдяки моїй хорошій подрузі та тодішньому парнтерству нашого порталу з організатором – Києво-Могилянською Бізнес-Школою, потрапити минулої весни.

Далі – найкорисніші (на мою думку, звісно;)) уривки невеликого звіту, який я написала після конференції.

Найяскравіші доповідачі (на мою суб’єктивну думку, на основі моїх суб’єктивних зацікавлень):

Юрій Заставний (Голова наглядової ради «Трускавець курорт сервіс», колишній генеральний і фінансовий директор «Syngenta», викладач KMBS) з презентацією/доповіддю/сесією (чомусь мені важко визначитися з форматом ;) «Роль менеджера у «живій компанії» в Україні».

Основні ідеї:

1) Чого саме не вистачає українським менеджерам? (вміння сісти і подумати, не вважаючи процес прийняття рішень тратою часу; вміння не лише досягнути певних результатів, але й запакувати і спрезентувати свої досягнення; вміння делегувати; вміння аргументовано переконувати, а не просто задавлювати владою або усуватися від проблем; вміння знаходити work-live balance).
2) Визначення ролей керівників різних напрямків (фінансів, продажу, маркетингу, HR, R&D, IT).
3) Огляд можливих конфліктів на основі пограничних функцій (фінанси vs продаж, маркетинг vs R&D, HR vs маркетинг, HR vs фінанси vs адміністрація).
4) Визначення ролі генерального директора.

Павло Шеремета (колишній декан KMBS) з вступом до конференції, на основі матеріалів Іцхака Адізеса «Організація на піку».

Основні ідеї:

1) Проблеми бізнесу на різних рівнях розвитку бізнесу (на рівні ідеї, у ранньому і пізньому дитинстві, в юності, на піку і на стадії старіння – які проблеми і на якій стадії нормальні, а які викликають підозру в правильному розвитку).
2) Так звані «рецепти» на різних стадіях розвитку – який бажаний стиль лідерства, структура, стратегія, набір персоналу, система винагород і система планування.
3) Улюблена цитата: «Якщо компанія розуміє, що вона знаходиться на піку – це вже перша ознака старіння».

Поза конкуренцією Іцхак Адізес – він справді виконав і переплюнув будь-які мої очікування від свого виступу. Стільки енергії, знань, досвіду, почуття гумору і вміння все це перемішати і подати максимально доступно і цікаво – з першого погляду важко уявити його на сцені, і тим більший фурор він викликав з часом у залі.

Основні ідеї:

PEAI

PEAI

1) Стилі менеджменту PAEI (Purpose, Administration, Entrepreneurship, Integration), і де вони повинні знаходитися у життєвому циклі організації. (примітка – раджу почитати його книгу “Ідеальний керівник“)
2) Організаційна структура «по Адізесу» – з урахуванням PAEI (Маркетинг – E, Продаж – P, R&D –Е, Фінанси – E, HRD – E/I, і тд), як уникнути конфліктів і створити ідеальну структуру, і як побудувати роботу навколо цієї структури.
3) Формула успіху: success = f(external integration/internal disintegration), де external integration це те, які є можливості і як їх можна продати, а internal disintegration – культура взаємоповаги і довіри.

Улюблені цитати:

  • «Every person and organization is like a part of the body – arm, leg, heart – exists for a certain purpose, but there are ones like cancer – they exist only for themselves and do not serve anybody or anything. If your organization is like cancer – it needs to be cut out”.
  • “Planning what to do next 5 years or even tomorrow – is not planning, it’s dreaming. Planning is thinking what you can do today to achieve something tomorrow”.
  • “It’s like me reading books about diet and thinking to start it tomorrow. Every day I wake up and think “Is today tomorrow?”.
  • “Tell me what food you offer and I will tell you what animals will come to your Zoo”.
  • “SAP is a German revenge for loosing World War 2”.
  • “Putting sales and marketing together makes me think of it as a transvestite – you think it’s a woman and then suddenly “A!! It’s a man!!!”
  • “Some people disagree with you and ARE idiots! Choose for arguments people you respect”.

Надіслано до blog, learning by doing, thoughts | Помічено: , , | 3 Comments »

Ах, Одеса!

Опубліковано Оля Дегтярьова на Вересень 8, 2009

Минулого тижня нам таки вдалося відпочити кілька днів у Одесі – покупатися, згоріти, зловивши останні промені літнього сонця, побувати на дні міста, побити колінки (цим відзначилася я;)), послухати джаз, попити компоту в “Компоті”, ну і звичайно нагулятися, нарешті, цим чудовим містом. Щиро зізнаюся, що всі попередні рази, коли я бувала в Одесі, це було або проїздом на якісь конференції, або по роботі (коли я працювала в HRFORUM, тепер це Smart Conference). Через це якогось одного суттєвого позитивного ставлення до міста в мене не було – швидше разові асоціації.

Цього разу вдалося присвятити достатньо часу на прогулянки самотужки (і з картою) по центру, Приморському бульвару та інших місцях, щоб, нарешті, намалювати собі карту і враження від Одеси. І вони дуже позитивні. Справді гарне, тінисте, дуже харизматичне місто. Ну і море. Ні, не так – МОРЕ! Моря, океани – це моя неприхована любов. Страшенно колись хотіла б жити коло моря. Величезне дякую нашим хорошим друзям – Ігору і Танюші за те, що нас прихистили в себе і терпіли моє хуліганство (встигла відбити містичним шляхом ручку в сервізній чашці та нагло розбити сільничку). І, звичайно, їхній маленькій невтомній дзизі – Данилкові, за те, що не давав розслаблятися ;) А нижче – невелике відео Ігора про Одесу і частинку того, чого ми застали (якщо клікнете, то перейдете на сторінку з відео на exposureroom.com)
Click Here to View The Video Titled: Concert in CityPark

Ну а якщо вам сподобається і захочеться ще краще візуалізувати собі зараз Одесу і море – то тут, і тут ще кілька коротких і дуже позитивних одеських замальовок.

Надіслано до friends, thoughts, travels | Помічено: , , | 7 Comments »

Eurotrip. Частина 2 – Краків.

Опубліковано Оля Дегтярьова на Серпень 18, 2009

Ось тут частина перша – про те, чому ми вирішили їхати в Прагу і як.

У Краків ми приїхали пізно ввечері 21 червня – прилетіли до Katowice International Airport і звідти, наперед зарезервованою візз-ейрівською маршруткою, 1,5 години до Кракова. Прилетіли ми у дощ, і наступні дні в Кракові також, в основному, насолоджувалося його красою під парасолькою, за винятком кількох коротких прояснень у погоді.

Підготувалася я до Кракова добре – у мене був список місць, де обов’язково хотілося побувати, включно з кафе/ресторанами – багато з них абсолютно виправдали і перевершили сподівання (хоча було й декілька винятків ;))  Правда, були там без фотоапарату, тому всі фото в пості – не мої і пролінковані, відповідно, оригінальними джерелами.

Вавель

Краків (с) V. Kiyashko

Ну що тут сказати – Краків я дуже полюбила. Я вперто не могла в ньому відчути себе цілком “закордоном” – для мене він якась чудернацька суміш Праги та Львова – мені там було затишно і добре.  Дуже красива величезна Ринкова Площа, Вавель, багато маленьких гарних вуличок, зелена і красива паркова зона навколо центру, річка, Казиміж… Мені сподобалося всюди, де ми встигли перебродити. Хоча все, що хотіли, ми так і не побачили – перший день я проходила під дощем з мокрими ногами, і на наступний день ледь пересувалася – і то з Кєшиною підтримкою. Але через це ми змогли справді насолодитися – і парком, і кав’ярнями, і просто повільними прогулянками по центру (а більшість вуличок я знаю вже напам’ять;))

Наші “топ-3″ місця, де потрібно пообідати/поснідати/повечеряти/попити пиво:

1. Pizza and Pasta Mamma Mia – там настільки смачна піцца і все решта, що ми там були аж два рази (одного разу на вечері з Уляною, в якої жили на сусідній від ресторану вулиці), а другий раз по дорозі назад до Києва, вже після Праги. А ще там є веселе і непогане світле пиво Dog in the Fog.

2. Італійський ресторанчик Tivoli – дуже смачна паста, багети, по відгукам ще й десерти і салати, але у нас просто не вистачило місця в шлунках на всю цю смакоту. Взагалі склалося враження, що 70% всіх ресторанів – італійські.

Ринкова Площа

Краків (с) V. Kiyashko

3. Pjano jazz bar Stalowe Magnolie – там ми, після вечері з Уляною та кількома її друзями, провели решту вечору – нам пощастило, що в той вечір співала у супроводі фортеп’яно якась ну дуже талановита дівчинка, з надзвичайно гарним голосом і дуже гарно підібраним репертуаром. Ми просто мліли і насолоджувалися музикою і смачними (і достатньо дешевими) коктейлями.

А крім цього ще не можу не згадати про кебаб на куті Гродської та Домініканської вулиць, не пам’ятаю точно назву. Лотки з кебабами там на кожному кроці, тому ми пішли до того, який нам порадила Уля, і не пошкодували. Величезна гаряча булка, дуже багато свіжого (смаженого на вертикальному шампурі) курячого м’яса, і надзвичайно багато огірків/помідорів/капусти/соусів, які перекладаються по черзі слоями.  Дуже смачно, ну і дивитися після неї на їжу ми не могли ще добрих півдня ;)

І про китайську нову забігайлівку, яку не знайшла ще на жодній карті (на коробках було написано “Asia to go”) на одній з сусідніх до Ринкової Площі вуличок. Там є лише дві страви у двох великих казанах – рис з м’ясом та овочами і лапша з м’ясом та овочами, до яких можна брати вже гострі/негострі соуси (або з собою, або там, хоч там лише 2 чи 3 високі столики з барними стільцями). Ми там їли в ніч, коли прилетіли, по дорозі додому, наїлися вже половиною коробки кожен, і також було дуже смачно – і рис, і лапша. Все свіже, оскільки навіть вночі там постійно черга (із голодних нічних туристів, в основному).

Krakow

Краків (с) V. Kiyashko

І про невелике кафе Czekolada на вулиці Брацькій 4 (також бічна вулиця від площі, потрібно зайти в арку). Там затишна літня площадка у дворику з малесенькими столиками і плетеними кріслами, дуже смішний і милий офіціант, кави/гарячий шоколад з різними добавками на вибір, смачний яблучний пляцок і шоколадний торт.

Ви, мабуть, зрозуміли вже – в Кракові нам надзвичайно сподобалося, і ми туди однозначно повернемося. А в наступних постах вже буде про Чехію…

Update: всі використані фото – Віктора Кіяшка, а більше можна переглянути за цим посиланням.

Надіслано до food, friends, thoughts, travels | Помічено: , , , | 4 Comments »

Таки файне місто Тернопіль )

Опубліковано Оля Дегтярьова на Серпень 12, 2009

У п’ятницю їдемо з Кєшою до його рідного міста.  Я страшенно люблю Тернопіль, особливо весною та літом – він невеликий, затишний, неймовірно зелений, там є величезне озеро, парки і дуже душевні люди.

Так вийшло, що багато моїх дуже хороших друзів також з Тернополя – це ще один доказ того, що місто чудове. І, звичайно, ж, моя любов – ресторан-музей “Старий Млин“. Хоча там і зникли минулого року мої найулюбленіші “крумплики” (запечена картопля, фарширована м’ясом, сиром та овочами), та й ціни з дуже демократичних стали менш демократичними, але все одно тамтешнє меню залишається одним з найсмачніших, офіціантки у вишитих строях дуже милі, і атмосфера дуже приємна.

За останні чотири роки їздила до Тернополя, мабуть, стільки ж, скільки і до рідного Львова, але востаннє була аж у травні, тому з нетерпінням вже чекаю п’ятниці. Назад майже не було квитків, тому їду по студентській/айсекерській традиції в останньому плацкартному купе на верхній поличці. Сподіваюся, що у вересні вдасться також на кілька днів з’їздити додому до Львова, перепробувати нові кав’ярні та перезустрічатися із більшістю друзів, які ще досі у Львові.

Надіслано до friends, travels | Помічено: , , , | Leave a Comment »

Copy-paste звіту про Фестиваль Тренінгів

Опубліковано Оля Дегтярьова на Серпень 5, 2009

Як я і обіцяла, кілька фоток і трішки офіційніший звіт про Фестиваль Тренінгів – копіпаст звідси.

28 липня ми взяли участь у ІІІ Київському міжнародному Фестивалі Тренінгу, встановивши рекорд найдовшої презентації. Протягом двох років Фестиваль втілював багато форматів (презентації, виступи, тренінги, змагання тренерів), і цього разу ми вирішили спробувати додати щось нове - бізнес-симуляцію.

Учасники бізнес-симуляції

Учасники бізнес-симуляції

Бізнес-симуляції – комп’ютерні навчальні програми, розроблені на основі концепції «навчання на практиці», яке забезпечує 75% засвоєння знань та навиків учасників програми. Саме тому їх використовує 97% бізнес-шкіл світу, і саме тому вони вважаються одним з найкращих методів освіти 21-го сторіччя.

Протягом трьох годин учасники нашої презентації, поділившись на три команди, завзято грали у бізнес-симуляцію «Комплексне управління компанією». Кожна команда намагалася зробити свою віртуальну компанію лідером ринку, приймаючи численні рішення у сферах маркетингу, фінансів, виробництва, досліджень та логістики. А кожен учасник на собі особисто відчув ефект практичного навчання, коли потрібно було за короткий відрізок часу зрозуміти зв’язки та принципи взаємодії різних сфер та бізнес-процесів компанії. Коли разом із рештою команди необхідно було домовитися про одностайне рішення у кожній сфері, і одразу ж побачити результат своїх рішень, маючи змогу проаналізувати його і порівняти з результатами інших команд.

Фасилітатори в роботі

Окрім самої симуляції, нам також вдалося побувати на багатьох презентаціях, виступах, побачити одним оком змагання тренерів, поспілкуватися з колегами та клієнтами. Ринок освітніх послуг однозначно розвивається – компанії набувають все більше досвіду, покращують якість своїх послуг (адже тепер за клієнтів треба дуже добре поборотися), з’являється багато нових гравців та тренерів-фрілансерів, а також багато нових методів навчання.

Серед помітних тенденцій існує також схильність до короткострокового навчання – результати компаніям потрібні «тут і вже», а не через півроку, рік чи два, адже «завтра» для багатьох компаній може й не настати. Дуже цікаво буде наступного року знову виступити на Фестивалі Тренінгу і порівняти, що саме змінилося, хто залишився на ринку, як тенденції у навчанні змінюються із навколишньої ситуацією.

Частково це можна буде оцінити на наступних проектах Smart Conference – Регіональних Форумах з Управління Персоналу в Донецьку та Дніпропетровську, і виставці HR-Бюджет 2010. До зустрічі на них!

Надіслано до blog, business simulations, learning by doing, talentkapital | Помічено: , , , | Leave a Comment »

EuroTrip. Частина 1.

Опубліковано Оля Дегтярьова на Липень 30, 2009

Півроку тому ми з Кєшою довідалися, що зимою розпочинається всесвітній тур Depeche Mode, пов’язаний із промо нового альбому “Sounds of the Universe”. Спочатку розчарувалися, побачивши, що до Києва DM не заїде (хоча в турі були всі інші європейські столиці), але, не довго думаючи, зрозуміли, що це навіть на краще.

Прага, жовтень 2007

Прага, жовтень 2007

Наш дуже хороший друг Віктор Кіяшко (далі просто Кіяха;)), який вже понад півтора роки жив і працював у Празі,  купив нам квитки на концерт 25 червня.

З візами все вирішилося відносно легко (чому відносно – опишу, якщо буде натхнення і спортивна злість в одному з наступних постів), а десь у березні ми ще й випадково довідалися про мега-акцію у Wizz-Air і в кінці того ж дня у нас на руках були квитки до і з Катовіце (на двох туди і назад – близько 600 грн.), а в кінці наступного, знову ж таки із допомогою Кіяхи – квиток на поїзд з Кракова до Праги.

Важко передати, з яким нетерпінням я очікувала цієї поїздки. По-перше, я ніколи не була в Кракові, хоча дуже хотіла туди потрапити вже давно. По-друге, восени 2007 року я 3 місяці жила і працювала (викладала Business English в Czech University of Life Sciences) у Празі. Бачила неймовірно красиво золоту осінь, бачила холодну і навіть деколи засніжену Чехію. І просто неймовірно шкодувала, що не бачила літньої зеленої Праги.

Прага, жовтень 2007

Прага, жовтень 2007

Я вже мовчу про те, що це стажування (AIESEC стажування) було в принципі найкращою подією 2007 року, з ним пов’язано багато спогадів, друзів і подій, тому я страшенно хотіла повернутися до міста/країни, яке мені їх подарувало. Побувати у своїх улюблених місцях, випити свого улюбленого пива, поблукати по улюбленим вулицям – з друзями і коханим.

Це протягом року було великою мрією, і дуже приємно, коли розумієш, що скоро вона здійсниться, навіть знаєш, коли саме. І можеш свідомо робити кроки їй назустріч ) Далі буде.

Надіслано до friends, thoughts, travels | Помічено: , , , , , , | 4 Comments »

Симуляція на ІІІ Київському Фестивалі Тренінгу

Опубліковано Оля Дегтярьова на Липень 29, 2009

Вчора ми з TK були на ІІІ Київському міжнародному Фестивалі Тренінгу – одному з проектів компанії SmartConference (їх знають, в основному, по організації подій для HR сфери в Україні – виставка “HR-Бюджет“, Форум “Персонал”, велика кількість профільних конференцій).KFT

Я була лише з обіду, і довший час провела на нашій бізнес-симуляції, яку ми провели у другій половині дня. Але мені вдалося побувати на кількох “візитках” – коротких 10-хвилинних презентаціях діяльності тренінгових компаній/тренерів-фрілансерів/продуктів; одним оком глянути на “змагання тренерів” і трішки побути на деяких презентаціях. І, звичайно, поспілкуватися із організаторами, знайомими тренерами та HRами.

Основні висновки із цього всього:

1) За рік (порівнюючи з фестивалем 2008 року) ринок тренінгових/освітніх послуг в Україні змінився мало.

2) Трішки відсіялися зовсім нікудишні компанії і частина фрілансерів (ну або вони тихенько працюють зі своїми кількома клієнтами і не висовуються). Трішки покращилася якість підготовки до фестивалю (особливо помітно було на “змаганні тренерів”) і на деяких презентаціях. Думаю, що останнє зумовлено ще й тим, що бюджети на навчання у багатьох компаніях суттєво скорочені (якщо не цілком анульовані на якийсь час), і тренінговим компаніям зараз доводиться справді боротися за клієнтів.

3) Сьогодні більше наголосу робиться на короткострокових освітніх програмах, ніж довгостроковому навчанні – всі розуміють, що компаніям потрібен результат “тут і зараз”, а не через півроку/рік/два.

4) Фестивальна атмосфера сприяє нетворкінгу і допомагає побачити тренерів і компанії в дії. Дуже часто за непоганими матеріалами/сайтами/списком клієнтів можна побачити людей, які розчаровують. І навпаки.

5) Все ж таки, незважаючи на все, ринок розвивається – це зумовлюється і більшою вимогливістю клієнтів, і появою сильних тренерів/експертів з навчання, і часто впливом закордонного досвіду/партнерів/прикладів.

І ще – ми вкотре переконалися, що зараз нашою основною метою повинно бути збільшення розуміння (awareness) того, що таке бізнес-симуляції та інші практичні методи навчання. І того, яким чином їх можна максимально ефективно використовувати у освітніх програмах. Навіть ті, хто має хоча б мінімальне уявлення, що ж це таке, після кількох турів на наших презентаціях прозрівають ) Так було і вчора – і це було круто.

А ще – показник успішності таких презентацій – коли в кінці кожен учасник цікавиться цінами і конкретними умовами. Ми були успішними ) Пізніше викладу деякі фотографії.

Надіслано до business simulations, learning by doing, talentkapital, thoughts | Помічено: , , , , | 1 коментар »